Кабінет Міністрів констатує відставання у підготовці Києва до наступного опалювального сезону і планує винести це питання на розгляд Ради національної безпеки і оборони. Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко покладає відповідальність на міську владу, наголошуючи, що держава свою частину роботи виконує. Раніше столиця вже відчувала наслідки пошкоджень енергетичної інфраструктури — удари по ТЕЦ-4 на початку лютого позбавили тепла понад тисячу будинків. Якщо міська адміністрація не прискорить роботи, наступна зима може виявитися ще складнішою.
Свириденко оприлюднила заяву в своєму Telegram-каналі, прямо вказавши на повільні темпи підготовки столичної адміністрації. За її словами, держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду державного бюджету, забезпечила співфінансування у розмірі 50% для необхідних заходів, а частину робіт виконує Агентство відновлення. Також запроваджено програми зі встановлення індивідуальних та резервних джерел живлення у багатоквартирних будинках.
«Водночас наразі ми не бачимо достатніх темпів підготовки міста до наступного опалювального сезону. Існують відставання у виконанні низки важливих заходів, які необхідно оперативно усунути», — заявила вона.
Свириденко наголосила: Київ має найбільший місцевий бюджет серед усіх українських міст і розпоряджається всіма необхідними ресурсами для належної підготовки. За результатами наради з міським головою узгоджено конкретний перелік заходів та строки їх виконання.
«Сьогодні немає важливішого пріоритету для міської влади, ніж підготовка столиці до зими. Київ має найбільший бюджет серед усіх міст України, а також усі необхідні можливості, включно з повною підтримкою держави, для того щоб забезпечити належну готовність до опалювального сезону», — додала вона.
Питання зими може вийти на рівень РНБО
Свириденко дала зрозуміти: якщо ситуація не зміниться, справа не обмежиться робочими нарадами. Уряд найближчим часом ініціюватиме розгляд підготовки столиці на Раді національної безпеки і оборони. Це означає, що відповідальність міської влади може набути безпекового виміру, а не лише адміністративного. Завдання, яке поставив Кабмін, сформульовано чітко — Київ має бути завчасно і належним чином підготовлений до будь-яких викликів осінньо-зимового періоду.
Наразі конкретний перелік заходів та строки їх виконання погоджено під час зустрічі Свириденко з мером Віталієм Кличком.
Київ досі не затвердив План стійкості на зиму
Претензії Кабміну до столиці не з’явилися раптово. Ще тиждень тому віцепрем’єр Олексій Кулеба, який очолює Міністерство розвитку громад та територій, висловив серйозні зауваження щодо Києва на засіданні Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів. За його словами, місто досі не має затвердженого комплексного плану стійкості на зиму.
Уряд виділив Києву 2 млрд грн — у тричі менше від суми, яку просила столиця — і тепер у Кабміні прямо вказують, що документ підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років досі не оформлений у належному форматі. Поки інші регіони виконують заходи за графіком, столиця залишається серед відстаючих.
Раніше, у березні, Кабінет Міністрів та КМДА вже проводили нараду щодо енергетичної стійкості Києва, де сторони домовилися про конструктивну співпрацю без політизації. Тоді план було підписано і передано до уряду мером після голосування у Київраді.
