Столичні активісти б’ють на сполох: у Києві з’явилися плани масової вирубки — йдеться про близько 35 тисяч дерев. Особливу тривогу викликає ситуація з Труханівським островом та його лісовим масивом — прокуратура уже звертається до суду, щоб змусити Київраду надати окремим природним зонам статус охоронних територій. Число у 35 тисяч вражає масштабом — це приблизно стільки ж дерев, скільки росте на найбільшому острові міста.
Якщо проєкти, оприлюднені на сайті КМДА, будуть реалізовані, місто може втратити великий зелений масив, порівнянний із окремим островом посеред Дніпра. Активісти вже відреагували та закликають мешканців і владу зупинити нищення парків і скверів. Хто ініціює вирубку та на яких підставах — докладно розповіла активістка Настя Галущенко, щоб привернути увагу громадськості.
Особливо наочно масштаби загрози, якщо порівняти: Труханів острів — один із найбільших зелених масивів у межах Києва — має приблизно стільки ж дерев. Фактично це означало б усунення з міської карти цілого острівного лісу.
“35 тисяч дерев планують вирубати в Києві! Така кількість за площею займатиме приблизно 350 га, якщо орієнтуватися на нормативи для парків. Для розуміння масштабу: Труханів острів має близько 450 га. Це також еквівалент приблизно 500 стандартних футбольних полів”, — написала Настя Галущенко.
Законодавство дозволяє обрізати або зрізати дерева, які мають механічні ушкодження, дупла, гниль, грибкові ураження, значний нахил або які перевищили певний віковий поріг. Для деяких порід цей поріг починається вже з 30 років — саме тоді, коли дерево ще ефективно виробляє кисень і очищує повітря. Водночас ідеально збережений столітній дуб не підлягає рубці лише через вік — це прямо передбачено правилами. Критерій нахилу понад 45° також викликає питання, адже на практиці ніхто зазвичай не виходить із кутоміром. Активісти вказують на ключову проблему:
«На мою думку, закон написаний так, що завжди можна знайти привід для видалення дерева. А механізми оскарження таких рішень відсутні або доволі ускладнені».
Попри це, захисники природи підготували покрокову інструкцію для киян, чиє дерево потрапило до списку під вирубку. Перший крок — перевірити публічний перелік за конкретною адресою і зафіксувати стан дерева детальними фото та відео з усіх боків: крону, верхівку, стовбур, пошкодження та прикореневу зону. Далі — самостійна первинна оцінка: якщо суховершинність перевищує дві третини крони або якщо вздовж усього стовбура є масове ураження трутовиками, це справді серйозний сигнал для уваги. Натомість поодинокі гриби чи невелике дупло самі по собі не завжди є підставою для вирубки.
Після фотофіксації радять звернутися до ботанічних садів, наукових установ або незалежних арбористів для отримання професійного висновку з підписом і печаткою.
Наступний етап — письмове звернення до Департаменту захисту довкілля КМДА з вимогою провести повторну експертизу за участю громадськості. Якщо комунальні служби відмовляються це робити — лишається судовий захист. Активісти нагадують: акт обстеження зелених насаджень є експертним висновком, який можна оскаржити.
Що станеться з деревами, якщо мовчати
У цій сфері законодавство залишається розмите: межа між «хворим» і «аварійним» деревом часто визначається на розсуд експертів без уніфікованих числових критеріїв. Світова арбористика орієнтується на мінімум у 30% здорової деревини як показник безпеки, тоді як українські нормативи не містять такої конкретики. Через це навіть омела на гілці або поодиноке дупло можуть стати аргументом для видалення всього дерева.
Активісти також нагадують, що до складу комісії з обстеження можуть входити й «зацікавлені особи», зокрема представники громадськості. Скористатися цим правом і вимагати участі у комісії — один із способів вплинути на рішення ще до потрапляння дерева до офіційного списку. Інакше, попереджають захисники зелених зон, великі площі дерев можуть перетворитися на дрова, пелети та джерело прибутку для окремих керівників комунальної “озеленювальної” інфраструктури.
Чому столиця роками не захистила свої зелені зони
Проблема охорони міських природних територій має тривалу передісторію. Київська міська прокуратура звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовами проти Київради — понад 30 років питання надання цінним природним масивам статусу об’єктів природно-заповідного фонду залишалось невирішеним. Перелік таких зон було затверджено ще відповідно до указу президента 1994 року, але Київрада роками не виконувала ці зобов’язання.
Через цю бездіяльність виникла реальна загроза втрати Труханового острова, озера Вирлиця, Наводницького парку та кількох інших природних об’єктів. Одночасно в різних районах міста зелені зони, зокрема в районі Теремків, опинились під тиском у зв’язку з інфраструктурними проєктами: комунальники планують прокласти нову тепломагістраль через паркову зону, не запропонувавши при цьому альтернативного маршруту.
Як місто поступово позбавилось вікових дерев
Масова вирубка — лише верхівка айсберга. Крок за кроком під приводом нагальних робіт місто втрачає свій зелений пояс. Кожен такий проєкт послаблює «легені» Києва, що й без того мають обмежений правовий захист.
Окремо стоїть питання збереження вікових та пам’яткових дерев. За останні роки зникли унікальні екземпляри — зокрема каштан Шевченка, який ріс на території Видубицького монастиря. Втрата пам’яток деревного фонду стала наслідком як недбалості комунальних служб, так і природних катаклізмів: буревій пошкодив дуб Крістера в Подільському районі та липу Петра Могили на Андріївському узвозі.
