Під час масованої нічної атаки Росії в ніч на 15 червня значно постраждав Успенський собор Києво‑Печерської лаври — одна з найдавніших православних святинь України та об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО. За попередніми оцінками, внаслідок влучання ударного безпілотника зруйновано близько 80% даху історичної споруди. Удар прийшовся на вівтарну частину храму — Стефанівський приділ. Рятувальникам вдалося не допустити поширення вогню всередину собору.
Повну картину пошкоджень у телеефірі детально описала віцепрем’єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна. Окрім самих споруд Лаври, внаслідок атаки постраждали кілька сусідніх культурних установ. Зокрема, зазнали ушкоджень скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури та побуту.
«Були пошкоджені лише вікна і двері, самі експонати не були зачеплені», — заявила Тетяна Бережна.
Найбільше постраждав саме Успенський собор: снаряд влучив у Стефанівський приділ та спричинив масштабне займання. Верхня частина собору була в полум’ї. Пожежникам вдалося локалізувати загоряння, проте залишається ризик обвалу та подальшого вигорання конструкцій. Після огляду всередині собору рятувальники повідомили про серйозні пошкодження іконостасу, розписів та фресок.
Про масштаби руйнувань на пресконференції розповів генеральний директор Національного заповідника «Києво‑Печерська лавра» Максим Остапенко. СБУ опублікувала фото уламків безпілотників, які влучили по Лаврі — фахівці ідентифікували уламки дронів типу «Герань‑2». Міністерство оборони РФ стверджувало, що в Лавру влучила ракета Patriot, однак начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат спростував це твердження.
Зеленський і Свириденко оглянули місце удару
Президент Володимир Зеленський та прем’єрка Юлія Свириденко відвідали місце удару. Рятувальники ліквідували пожежі, які виникли в Лаврі, зокрема в Успенському соборі та у приміщеннях «Мистецького арсеналу». Загалом до гасіння та робіт з усунення наслідків було залучено понад 140 рятувальників і близько 40 одиниць техніки. Президент охарактеризував цей удар як «варварський».
Міністерка культури Тетяна Бережна підкреслила, що Лавра є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО і знаходиться під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга порівняв масштаби злочинів проти культурної спадщини з діями ІДІЛ. У МЗС України також висловили критичну оцінку реакції ЮНЕСКО на пошкодження Лаври, зазначивши, що організація не вказала винуватця атаки.
Києво‑Печерська лавра тимчасово закрита для відвідувачів. У Національному заповіднику закликають утриматися від візитів до завершення повного обстеження всіх будівель комплексу. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко повідомив, що відновлення собору, ймовірно, займе близько двох років.
Перший прямий удар по головному храму за час повномасштабної війни
Успенський собор зведено у 1073–1078 роках і від початку відігравав роль усипальниці київських князів. За свою історію він пережив землетрус 1230 року, монгольську навалу і пожежу 1718 року. Під час Другої світової собор був майже повністю зруйнований. Відбудували його лише у 2000 році. Теперішній обстріл став першим прямим влучанням у головний храм Лаври за період повномасштабної війни.
Раніше Лавра вже зазнавала атак
У ніч проти 24 січня 2026 року об’єкти Національного заповідника «Києво‑Печерська лавра» постраждали внаслідок масованого ракетно‑дронового удару по Києву. Тоді було пошкоджено вхідну частину комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву — про це повідомляв єпископ ПЦУ Авраамій, намісник монастиря, в офіційній заяві. Пожежу на даху собору тоді вдалося загасити, а цінності були евакуйовані під час обстрілу.
Нічний удар у червні виявився значно руйнівнішим: окрім Успенського собору, постраждала також Вежа Івана Кущника — унікальна фортифікаційна споруда XVII–XVIII століть, збудована коштом гетьмана Івана Мазепи. Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано руйнування 1 640 пам’яток культурної спадщини та 2 446 об’єктів культурної інфраструктури.
