Президент України Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій щодо колишнього народного депутата Борислава Берези. Указ набув чинності 7 липня 2026 року та втілює рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 липня. Береза вже відреагував на обмеження, назвавши їх помстою за критику влади.
Згідно з інформацією на офіційному сайті Президента, до Берези застосовано 17 видів санкцій безстроково. Серед заходів — блокування активів, заборона укладати договори та здійснювати правочини, а також обмеження доступу з території України до його сторінок у Telegram, YouTube та Facebook. Окрім цього він утрачає державні відзнаки.
“Чотирьохразовий ухилянт Зеленський запровадив санкції проти ветерана Берези. А взагалі мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського – це бінго! Цікаво, а як вони це пояснять? Бо за викривання корупції та за критику влади – це буде прям в яблучко”, — заявив Борислав Береза.
Береза також прокоментував, чому навколо нього спостерігається певне медійне затишшя. За даними джерел, саме він був одним із перших, хто повідомляв журналістам про події у Вишневому, проте частина анонсованих ефірів за його участю 7 липня так і не відбулась.
Детальніше про санкції
На сайті Офісу Президента йдеться, що Зеленський увів у дію нові рішення РНБО, спрямовані на компанії й осіб, які сприяють російському військово-промисловому комплексу, а також на пропагандистів, які виправдовують агресію Росії. Перший пакет обмежень охоплює 30 юридичних та 42 фізичні особи, зокрема виробників високоточних компонентів для потреб російського ВПК. До переліку потрапили підприємства, що забезпечують виробництво озброєння, зокрема центр «Буревісник» та «КАМ-Інжиніринг».
Другий пакет торкається 15 фізичних і 8 юридичних осіб, причетних до розповсюдження кремлівської пропаганди та підтримки окупаційних дій на українських територіях. Серед тих, проти кого введено обмеження, — військовий блогер Володимир Романов, пропагандист Ілля Туманов та депутатка Московської міської думи Марія Кисельова. За словами радника Президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, мета нових заходів — ускладнити діяльність російського ВПК, позбавити його доступу до технологій, фінансування та міжнародної співпраці, а також зробити підтримку воєнної машини РФ економічно невигідною.
Береза оприлюднив першу частину розслідування щодо Федорова
Непосредньо перед запровадженням санкцій Береза повідомив, що володіє компроматом на міністра оборони Михайла Федорова. За його словами, до нього потрапили документи про ймовірні зловживання в закупівлях ДП “Дія”, постачанні дронів, операціях з криптовалютою та використанні ботів. Він стверджує, що ця інформація нібито відома правоохоронцям, але ті поки не вживають заходів.
У якості першої частини “серіалу” Береза оприлюднив матеріали щодо тендеру на закупівлю “Суверенної фабрики штучного інтелекту” загальною вартістю понад 225 мільйонів гривень. Переможцем торгів стало ТОВ “ЛАН ТЕК” з пропозицією 225 891 000 гривень. Інший учасник — ТОВ “НЕТВЕЙВ” — запропонував лише на 52 787 гривень більше, що, на думку Берези, свідчить про відсутність реальної цінової конкуренції. Він також стверджує, що в тендерній пропозиції переможця зазначено процесор із характеристиками, які не відповідають вимогам замовника, однак компанію допустили до участі й визнали переможцем.
Опублікований матеріал радше виглядає як добірка тверджень, ніж як повноцінне розслідування: Береза посилається на анонімні “джерела в правоохоронних органах” і не додає верифікованих документів, оприлюднюючи переважно цитати з невідомих процесуальних актів. Жоден конкретний посадовець прямо не звинувачується, а ланцюжок від ймовірних тендерних порушень до особистої причетності Федорова залишається недоказаним. Це більше анонс, аніж завершене OSINT-розслідування.
Хто такий Борислав Береза
Борислав Береза народився 13 червня 1974 року в Києві. Він — колишній народний депутат VIII скликання Верховної Ради, пройшов за списком “Правого сектору”. Також був представником України у Парламентській асамблеї Ради Європи. Після завершення мандату зайнявся медійною та громадською діяльністю: веде власні інформаційні канали та публічно критикує владу.
Санкції проти критиків влади — не перший випадок
Практика застосування обмежень РНБО до публічних українців, які критикують Офіс Президента, отримала широкий резонанс навесні 2026 року, коли Зеленський підписав указ проти колишнього керівника ОП Андрія Богдана. Тоді Богдан заявляв, що причиною могли стати або плівки Міндіча, або якийсь “список”, та порівнював заходи з переслідуванням інакодумців. Рішення щодо Богдана теж передбачало блокування активів і заборону укладати угоди.
Санкційна практика РНБО вже стала предметом судових оскаржень: зокрема, фігурант справи “Мідас” Цукерман звертався до Касаційного адміністративного суду проти указу Президента, а також відомі інші спроби оскарження обмежень, що свідчить про те, що механізм санкцій дедалі частіше сприймають як інструмент політичного тиску, а не виключно як захід з питань безпеки.
