Рівно чотири роки тому, 30 червня 2022 року, останній російський окупант залишив острів Зміїний. Те, що Кремль намагався видати за «жест доброї волі», фактично виявилося вимушеним відходом після двомісячного системного ураження ворожих сил. Острів пробув під окупацією 126 днів — від першого дня повномасштабного вторгнення. Саме звідси пролунала відповідь українських прикордонників, що стала символом стійкості та незламності нашої держави.
З нагоди четвертої річниці визволення Зміїного це нагадали у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Росія прагнула закріпитися на острові, щоби контролювати північно‑західну частину Чорного моря та створювати загрозу для українського узбережжя. Острів використовували для нагляду за судноплавними шляхами і контролю підходів до портів, зокрема Одеси.
Операція зі звільнення належить до найскладніших у Чорноморському регіоні. У ній брали участь підрозділи ГУР МО України, Сил спеціальних операцій, Центру спеціальних операцій «А» СБУ та Державної прикордонної служби. Їхню дію підтримали Військово‑Морські і Повітряні сили України, а також артилерія Сил оборони.
Деокупацію провели у три етапи. Перший штурм 7 травня 2022 року став прикладом неабиякої відваги: попри перевагу противника, розвідники висадилися на зайнятий острів і вступили в бій. Під час евакуації група прикриття, ціною власних життів, забезпечила порятунок побратимів.
У тій операції загинули воїни ГУР МО України — капітан 1‑го рангу Руслан Попов, молодший лейтенант Олег Зайцев і солдат Віталій Ігнатенко. Всі троє були відзначені посмертно званням Героя України. Після першого штурму боротьба не припинилася: захисники України послідовно знищували засоби ППО, пункти управління, катери та склади боєприпасів ворога.
Удари відкрили шлях до деокупації
13 квітня флагман російського Чорноморського флоту — крейсер «Москва» — був уражений українським ракетним комплексом «Нептун» і зрештою затонув. Також було потоплено десантні катери, втрачено буксир «Василій Бех», знищено зенітно‑ракетні комплекси «Тор», «Панцир‑С1», «Стріла» та іншу техніку. Кожна така дія наближала момент, коли Росія вже не могла утримувати позиції на Зміїному.
Відновлення контролю над островом частково розблокувало судноплавство в північно‑західній частині Чорного моря, що сприяло відновленню експорту українського зерна в рамках «зернової ініціативи». Повернення контролю над Зміїним було важливим елементом у загальному знешкодженні потенціалу чорноморського флоту в Криму.
Сьогодні на острові встановлено козацький хрест — меморіал пам’яті про тих, хто віддав життя за його звільнення. Він розташований поруч із місцем висадки українських розвідників. Імена оборонців Зміїного назавжди увійшли до історії воєнної розвідки України.
Що варто знати про острів та його стратегічну роль
Зміїний — стратегічно важливий острів у Чорному морі, який визначає територіальні води України. Він розташований приблизно за 37,5 км на схід від дельти Дунаю і адміністративно належить до Ізмаїльського району Одеської області. Російська сторона час від часу проводить ударні операції поблизу острова, прагнучи демонструвати свій вплив у регіоні.
Генерал‑лейтенант Кирило Буданов охарактеризував звільнення Зміїного як стратегічну операцію, що сприяла відновленню судноплавства. За його словами, російське керівництво «чітко усвідомлювало» значення цього острова, тому захопило його в перший день широкомасштабного вторгнення. Острів та так звані «вишки Бойка» перебувають під вогневим контролем Сил оборони України, хоча зона залишається складною через присутність російської авіації.
