Росія втратила можливість у режимі реального часу керувати «шахедами» над західними регіонами України — після того, як Білорусь відключила мережу ретрансляторів сигналу. 24 червня президент Володимир Зеленський підтвердив припинення роботи цих об’єктів — їхнє вимкнення було однією з його вимог до Олександра Лукашенка. Атаки на Україну продовжаться, але їхній характер істотно зміниться, про це розповів радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Докладніше про принцип роботи ретрансляційних веж та наслідки їхнього відключення Бескрестнов розповів в інтерв’ю для Суспільного. Кілька років тому росіяни почали встановлювати на «шахеди» радіомодеми зв’язку. Це дало змогу отримувати відеопотік з камери дрона та управляти ним як FPV-апаратом — через радіоканал із території Росії. Пункти ретрансляції також функціонували на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та в Криму, але до Львова, Ковеля та інших міст західної України ці вишки не дотягувалися. Саме тому на білоруській території розгорнули чотири вежі з ретрансляторами — кожна з них дозволяла керувати «шахедом» на відстані до 200 кілометрів.
«Атаки будуть, але не в режимі онлайн-керування. Це будуть стандартні атаки «шахедів» за GPS‑координатами. Не буде розвідки. Це дуже важливо, бо росіяни не лише атакували нас онлайн завдяки цим мережам — вони проводили потужну розвідку, шукаючи наші об’єкти інфраструктури, позиції ППО тощо», — заявив Бескрестнов.
Бескрестнов також підкреслив, що тепер зникне загроза онлайн‑атак по локомотивах потягів і позиціях ППО — для таких операцій потрібні mesh‑мережа та радіоканал управління, яких після вимкнення ретрансляторів у Білорусі більше немає. Він окремо зазначив, що росіяни втратили можливість шукати «коридори» без українських перехоплювачів: раніше на дрони встановлювали камеру, спрямовану вгору, і якщо перехоплювачів не було видно — коридор вважався вільним для атаки.
Що зміниться після вимкнення веж
Вимкнення чотирьох білоруських веж означає, що західні області України втрачають статус пріоритетної зони для онлайн‑наведення. «Шахеди», які летітимуть у цей бік, більше не зможуть коригувати маршрут у реальному часі — вони рухатимуться за попередньо заданими GPS‑координатами. Це суттєво знижує точність ударів по рухомих або захованих цілях.
Не менш важливим є втрата розвідувальної функції. Росіяни використовували ці мережі не лише для ударів, а й для пошуку об’єктів критичної інфраструктури та позицій протиповітряної оборони. Без ретрансляторів у Білорусі вони втрачають «очі» над західними областями і змушені покладатися на статичні дані, які швидко втрачають актуальність.
Білорусь між Москвою та власними інтересами
Рішення Лукашенка відключити ретранслятори вписується в ширший контекст відносин між Мінськом і Москвою. За оцінкою Інституту вивчення війни, Лукашенко протидіє спробам Кремля повністю втягнути Білорусь у війну проти України. Мінськ прагне тримати певну дистанцію від прямої участі у бойових діях, балансуючи між союзницькими відносинами з Росією та прагненням уникнути негативних наслідків для власного режиму. Вимкнення ретрансляторів є одним із сигналів, що Лукашенко готовий на певні поступки, аби не загострювати ситуацію.
Водночас українське командування не знімає з порядку денного ризик наземного нападу з північного напрямку. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наголосив, що армії потрібні додаткові бригади через загрозу з боку Білорусі. Білоруський напрямок залишається одним із ключових при плануванні оборони — незалежно від стану ретрансляторної мережі. Тому вимкнення цих об’єктів, хоч і має важливе значення, є лише одним кроком у складному балансі загроз на кордоні.
