Сполучені Штати відмовили у наданні ліцензій на локалізоване виробництво зенітних ракетних комплексів Patriot у Європі після того, як Володимир Зеленський попросив про це під час розмови з Дональдом Трампом. Водночас у Вашингтоні натякнули, що питання не закрите остаточно і залишається на розгляді.
Офіційно США не видали дозволу на ліцензійне відтворення систем Patriot на європейських потужностях. За інформацією, наведеною Суспільним з посиланням на одного з представників країни G7, тема обговорюється, але остаточного рішення поки що немає.
“Це один зі способів збільшити виробництво”, – сказав представник однієї з країн G7.
Представник зазначив, що такий підхід має логіку на тлі застосування цих систем ППО США в інших регіонах конфліктів. 16 червня на полях саміту G7 президент Володимир Зеленський провів двосторонню зустріч із президентом США Дональдом Трампом і особисто просив дозволити Україні ліцензійно виробляти американські протибалістичні системи та перехоплювачі, зокрема для комплексу Patriot.
За словами українського президента, Трамп відповів на прохання “позитивно”, і робочі групи обох країн розпочнуть опрацювання цього питання. Зеленський також підкреслив, що Німеччина вже має певні ліцензії на виробництво відповідних ракет, і неодноразово звертався до американської сторони з проханням надати такі ж права Україні, щоб збільшити обсяги виготовлення ракет для систем Patriot.
Математика не на користь України
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, щомісяця Росія виробляє до 113 ракет, перехоплення яких потребують системи Patriot: 60 балістичних 9М723 для оперативно-тактичного комплексу “Іскандер‑М”, 40 балістичних РМ‑48У для систем С‑300/400, 10 аеробалістичних Х‑47М2 “Кинджал” та до 3 гіперзвукових “Циркон”.
Тим часом американська компанія Lockheed Martin минулого року виготовила лише 620 протиракет PAC‑3 MSE — це близько 51–52 ракет на місяць. Навіть у разі прискорення виробництва до 700–750 одиниць у поточному році, щомісячний випуск сягнув би лише 58–63 перехоплювачів. Росія нарощує внутрішнє виробництво балістичних засобів, тоді як потужності США з виробництва засобів протиракетної оборони залишаються обмеженими — цю проблему визнавав і сам Зеленський у розмові з Трампом. Повітряні сили України наразі зазвичай витрачають одну протиракету на ціль, тоді як штатна норма передбачає щонайменше два перехоплювачі на один пуск.
Ситуацію ускладнює ще й те, що за чотири місяці одного зимового сезону Україна може витрачати близько 700 ракет‑перехоплювачів — це перевищує річний обсяг, який наразі здатна виготовити американська промисловість. Реальні поставки перехоплювачів Patriot до України додатково гальмує потреба США поповнити власні запаси після операцій на Близькому Сході, де витратили від 45% до 61% наявних ракет‑перехоплювачів. Подібний дефіцит фіксують також Бахрейн, Кувейт, Катар, ОАЕ та Саудівська Аравія.
На цьому фоні Україна звернулася до Німеччини з проханням передати десятки ракет Patriot зі своїх запасів вже цього року. Якщо будуть досягнуті міждержавні домовленості, частина ракет, виготовлених у Польщі чи Німеччині, може бути спрямована до України — але це не швидке рішення і, ймовірно, стане реальністю не раніше кінця 2026 року.
Наразі Україна наполягає, що налагодження виробництва ракет‑перехоплювачів для Patriot у Європі є єдиним реалістичним способом подолати наростаючий дефіцит.
